РОЗЧОВПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Зрозуміти, збагнути що-небудь. Садівник ще довгу хвилю стояв на місці, дивлячися вслід за ними та пробуючи в своїй голові розчовпати се запутане [заплутане] діло (Іван Франко, VII, 1951, 174); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові, а згасла злість спахнула з новою силою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 211);
// Побачити, роздивитися кого-, що-небудь. Раптом солдат спинився. Просто на нього по шосе йшло п’ятеро озброєних людей. За снігом не можна було розчовпати — свої це чи чужі (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 242).
РОЗЧОВПАТИ
Тлумачення слова