РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчленувати. Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (Геологія України, 1959, 252);
// у знач. прикм. Ведення господарства в колгоспах із значною питомою вагою змитих ґрунтів і розчленованим рельєфом має свої особливості (Хлібороб України, 7, 1966, 22).
РОЗЧЛЕНОВАНИЙ
Тлумачення слова