РОЗЧІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧЕСА́ТИСЯ, ешуся, ешешся, док.
1. Розділяти своє волосся на пасма, проводячи чим-небудь (перев. гребінцем) по всій його довжині. Знову чекають легені. А дівчина довго розчісується (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 218); Уже вона і розчесалася; вже і коси у дрібушки поплела (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 211).
2. тільки недок. Пас. до розчісувати. * Образно. Чуб, як грива на вороному коні, розчісується на льоту вітром (Григорій Косинка, Новели, 1962, 9).