РОЗЧІ́ПЧЕНИЙ, РОЗЧІ́ПЧАНИЙ, а, е, розм. Без очіпка, з непокритою головою. За нами сиділа долі якась розчіпчена жінка і хлипала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256); Ті ж і Маруся у вікні; вона розчіпчана (Марко Кропивницький, I, 1958, 103).
РОЗЧІПЧЕНИЙ
Тлумачення слова