РОЗЧАРО́ВАНО, присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь. Назустріч подорожнім.. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 322); Мурий махнув рукою й розчаровано пересмикнувся (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 14).
РОЗЧАРОВАНО
Тлумачення слова