РО́ЗЧА́ЛКА, и, жін., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. — Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (Василь Кучер, Квітує жито, 1938, 134).
РОЗЧАЛКА
Тлумачення слова