РОЗБИТНИ́Й, а, е, розм. Який уміє вдало, швидко, за будь-яких обставин усього добиватися, все діставати і т. ін.; спритний, моторний. — Приїде сьогодні… з вантажем… Все зробила, все дістала розбитна Ольга (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 189); Хазяїн із тих розбитних гуляй-пільських хурщиків, що розжилися до революції на торгівлі хлібом (Олесь Гончар, II, 1959, 332); Не балувана людською увагою і ласкою, з вигляду ніби смілива і розбитна, а насправді дуже чутлива на кожну нещирість, Мотя особливо цінувала щирість і відвертість в людях (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 125).
РОЗБИТНИЙ
Тлумачення слова