РОЗБРИЗКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗБРИЗКАТИСЯ, ається, док.
1. Розпліскуватися бризками, дрібними краплями (про рідину) — Левку, що ти?.. Хто ж хліб кладе в ноги? — згинається Олена, бере буханку в руки, і на неї падають і розбризкуються важкі материні сльози (Михайло Стельмах, I, 1962, 560);
// Розпилятися, розсіюватися;
// Розсипатися, розкидатися в різні боки (про іскри, сніг і т. ін.). До неба! Хай зорі сідають На дому сталеве плече І спалахом іскор спадають, Розбризкуючись гаряче (Микола Бажан, Роки, 1957, 263); Після навального дощу.. під ногами розбризкувалася розквашена земля (Іван Ле, Наливайко, 1957, 144); * Образно. Виднілася розкішна лісова земля, по ній ніжно-голубою росою розбризкувались підсніжники (Михайло Стельмах, I, 1962, 403).
2. тільки недок. Пас. до розбризкувати.