РОЗБРИКА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Почати брикатися (про копитних тварин).
2. перен. Почати виявляти норовистість, капризувати. [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум. Він уже тепер розбрикався. Він тепер на вас нарікає. Йому тепер і се не в лад, і те не до мислі (Леся Українка, IV, 1954, 240).