РОЗБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРЕХА́ТИ, ешу, ешеш, док., фам. Розголошувати те, що слід тримати в таємниці. [Гострохвостий (тихо):] Чи не бісові п’яні міщанки! Певно, вже котрась забігала сюди і все дочиста розбрехала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 518).
РОЗБРІХУВАТИ
Тлумачення слова