РОЗБО́РСАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розборсати. * Образно. Ще ніч у розборсанім по горбах і розлогах місті (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 215);
// розборсано, безос. присудк. сл. Все було вщент розбито, розборсано, знесено, перерито й змішано між собою — земля і глина, бетон і метал, каміння (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 334).
РОЗБОРСАНИЙ
Тлумачення слова