РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Блищати, сяяти, світитися. На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (Іван Франко, VI, 1951, 57); Золоті куполи [Києва].. яскраво розблискувались в надвечірньому сонці (Олесь Гончар, II, 1959, 145); Сонце яріло на крутих снігах, розблискувалося прозорим золотом на дивних бурульках (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 138).
РОЗБЛИСКУВАТИСЯ
Тлумачення слова