РО́ЗБЛИСК, у, чол., рідко. Те саме, що блиск 1. Розвеселися розблиском, весняне, ти, небо красне! (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 36); — В кровавім розблиску огнів виднілися.. безконечно довгі ряди чотиригранних шатрів (Іван Франко, VI, 1951, 62).
РОЗБЛИСК
Тлумачення слова