РОЗБІ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який розбігається (у 3 знач.) звідкись, від чого-небудь у різні боки. Будь-яке судно, пливучи, створює систему поперечних і розбіжних хвиль (Вечірній Київ, 4.XII 1968, 4).
2. Суперечливий, несумісний змістом. Як важко розбіжні думки поєднати! (Леонід Первомайський, II, 1958, 393); За кілька днів комсомольці наткнулися ще на один документ, за яким приблизно можна було визначити нафтовий район. Але відомості були далеко не повні, розбіжні (Олесь Донченко, II, 1956, 20).
3. Неоднаковий, різний. Будь же [Діана] велика, прославлена Під іменами розбіжними (Микола Зеров, Вибр., 1966, 206).