РОЗБІ́РНО. Присл. до розбірний. [Василь:] Не роби злого, люби ближнього, поможи бідному, захисти неможного від напасті могучого… Все докладно, все розбірно (Панас Мирний, V, 1955, 106); Все треба здобувати.. Чи це тільки зараз він до цього дорозумувався, чи й попереду знав? Авжеж знав, тільки що, може, не думав про це так… розбірно… (Борис Грінченко, II, 1963, 323).
РОЗБІРНО
Тлумачення слова