РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Викликати у кого-небудь тривогу, бентежність з приводу чогось;
// перен. Порушувати спокій де-небудь, хвилювати когось, щось. Щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній, — Та людей я спіткати боюся, Люди рай розбентежують мій (Іван Франко, X, 1954, 183); Крейсер? Звідки він взявся? .. Прийшов ніби для того, щоб розбентежити їхню молоду уяву, привернути до себе спантеличені погляди.. цих підлітків-старшокласників (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 36).
РОЗБЕНТЕЖУВАТИ
Тлумачення слова