РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розбатувати. — Ач, — роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, — хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили… (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 51).
РОЗБАТОВАНИЙ
Тлумачення слова
РОЗБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розбатувати. — Ач, — роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, — хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили… (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 51).