РОЗБАЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм.
1. Почати балуватися (у 1 знач.).
2. Через надмірні пестощі, потурання стати неслухняним, вередливим. І мочка така славна дитинка, що з нею не можна не возиться, і тільки дивно, що вона досі зовсім не розбалувалась (Леся Українка, V, 1956, 302); Пестив [Григорій] жінку, а зрідка й дітей — щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (Михайло Стельмах, I, 1962, 227);
// Морально розбеститися, стати свавільним, розпущеним, не дисциплінованим. — Питання вичерпані, — сказав пілот пересохлими губами. — Розбалувались, гади, — за що їм тільки жалування платять? (Юрій Яновський, I, 1954, 48).