РОЗБАЛА́КУВАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням розбалакувати. — А коли… — знов завів своєї один зі змовників, та Джурило, видно, не мав охоти на розбалакування (Павло Загребельний, Диво, 1968, 149);
// мн. Багатослівні, беззмістовні висловлювання. Дядьки, слухаючи розбалакування Кулика, поглядають на Дьяконова все з більшою повагою (Олесь Гончар, II, 1959, 38).
РОЗБАЛАКУВАННЯ
Тлумачення слова