РОЗ’ЮШИТИСЯ 1, роз’юшуся, роз’юшишся, док., розм. Розлютуватися, розізлитися. — Він зчепився з різниками з бойні. Ті так роз’юшилися, що відірвали йому штучну ногу і тріснули нею по голові (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 258).
РОЗ’ЮШИТИСЯ 2, юшиться, док., діал. Розмокнути, стати грузьким (про ґрунт, дорогу і т. ін.). Дороги роз’юшилися, мов баговиння (Юрій Смолич, I, 1947, 134).