РОЗ’Ї́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗ’Ї́ЗДИТИ, їжджу, їздиш, док., перех., рідко.
1. Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).
2. Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). Роз’їздили греблю (Словник Грінченка).