РОЗ’Є́ДНАНІСТЬ, ності, жін. Відсутність зв’язку, спілкування між ким-, чим-небудь. — Думаю так, що не ворог страшний, а наша роз’єднаність (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 432); Однією з характерних особливостей сучасної науки є те, що вона переборює колишню роз’єднаність і відособленість між окремими галузями знань (Комуніст України, 9, 1962, 43).
РОЗ’ЄДНАНІСТЬ
Тлумачення слова