РОЗ’Я́ТРЕННЯ, я, сер.
1. Дія і стан за знач. роз’ятрити, роз’ятрювати і роз’ятритися, роз’ятрюватися. В період загострення хвороби, особливо, коли має місце роз’ятрення шлунково-кишкового тракту, вся їжа повинна бути приготовлена в протертому вигляді (Наука і життя, 1, 1959, 37).
2. Стан сильного роздратування. — Дай, діду, *хоч частину грошей, бо заграбуємо одежу. — Кажу ж нам, що не маю!.. — скрикнув в роз’ятренні Хома (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 92).