РОЗ’ЯРЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗ’ЯРИТИ, рю, риш, док., перех. Розлютовувати, дуже злити кого-небудь. Летить [Турн], щоб потрощить Троян; І роз’ярив дружину злую (Іван Котляревський, I, 1952, 278); [Голос:] Ай, що там робиться!.. Коні стають на диби… розбігаються. [Медвідь:] То колють коней шаблями в морди і під боки, щоб роз’ярить… (Карпенко-Карий, II, 1960, 284).
РОЗ’ЯРЯТИ
Тлумачення слова