РОСИ́ЧКА, и, жін.
1. бот. (Drosera, L.). Трав’яниста болотна комахоїдна рослина родини росичкових. У нашій вітчизняній флорі групу комахоїдних рослин представляють росичка, товстянка і пухирник (Вечірній Київ, 25.III 1966, 4); Листки росички вкриті щетинками, кожна з яких має на кінці велику яскраво-червону головчасту залозку. Залозки виділяють секрет — клейку блискучу краплинку (звідси і назва — росичка) (Знання та праця, 10, 1966, 11); На болоті зростають рідкісні болотяні рослини — журавлина болотяна.. та росичка круглолиста (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 9).
2. діал. Зменш. до роса. Холодна росичка виступила їй на чоло (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 333).