РОСТИ́НКА, и, жін., заст. Зменш.-пестл. до ростина. Не рвуть [дівчата] квіток співучих, та зривають Із кождої ростинки по листку І бережно у кошики складають (Іван Франко, XI, 1952, 292); Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано, і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі (Ольга Кобилянська, II, 1956, 82).
РОСТИНКА
Тлумачення слова