РОСЛАВИЙ

РОСЛА́ВИЙ, РОСЛЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рослий. Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 311); Хоч і молодий був [Артем] на літа, а на зріст уже цілий парубок: у батька вдався — рослявий (Андрій Головко, II, 1957, 401); Родюча жирна галицька земля; і жито на ній удалося буйне, рославе (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 306); Їхав добрий молодець, Зупинивсь під горобиною Рослявою, кучерявою (Леонід Первомайський, Слов. балади, 1946, 28).