РО́СЯНИЙ, а, е. Прикм. до роса. Македон, стріпуючи мокрою чорною чуприною, запевняв, що ця росяна купіль, особливо при сході сонця, дає розвідникові силу і вроду (Олесь Гончар, III, 1959, 436); Вимита земля, вся засіяна росяними кульками, сміялась до веселого сонця міріадами мерехтливих іскринок (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 72); Кущі стьобали бійців по грудях та спинах, залишаючи на одязі темні росяні смуги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 383);
// Вкритий росою. Гнат подався до ставка й сів під вербою на росяній траві (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Чорніє млин, рум’яна спить вода, І солов’їна пісня молода Пливе струмком із росяного саду (Максим Рильський, II, 1960, 120); З тобою, мила, на світанні Ішли ми в росяні поля (Терень Масенко, Побратими, 1950, 40); Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось похиленого тину росяне яблуко.. на траву, і знову тиша (Михайло Стельмах, II, 1962, 26);
// Який супроводжується випаданням роси. Вечір непомітно переходив у вологу, росяну ніч (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 137); У польовому стані, По росяній порі, Зійшлися на вечерю Засмаглі косарі (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 198);
// Насичений росою; який буває під час випадання роси. Ударив Остап Вересай по струнах — залунала в росяному повітрі косарська пісня (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 35); Балика жадібно дихав росяною свіжістю пущі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41);
// Який здійснюється, відбувається під час випадання роси. Росяне мочіння льону.
РОСЯНИЙ
Тлумачення слова