РОПА́, и, жін.
1. Соляний розчин високої концентрації. Капітан гукнув солдатів, вони порозстібали сумки і зсипали всю сіль, яка у них знайшлася. Від ропи п’явки стали відпадати.., він [листоноша] потроху очуняв (Юрій Яновський, II, 1958, 205); Тьотя Паша.. квасила на зиму баклажани, а Надійка допомагала, подаючи їй то жмуток кропу, то вишневого листя, а то ..з тертим часником ропу у зеленій полив’яній макітрі… (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 5); * У порівняннях. Юшка була солона, як ропа (Олесь Донченко, VI, 1957, 303).
2. Насичена солями вода солоних озер. Зараз на хімічному заводі із ропи кримських озер одержують бром, його солі, хлористий магній та інші цінні речовини (Наука і життя, 11, 1962, 40); Сонячне тепло, сухе повітря та інші метеорологічні і гідрологічні фактори видаляють воду з ропи, а солі залишаються (Радянська Україна, 13.I 1965, 2); Ропа весь день кипить на Сиваші, росте сіль, за день-два все дно морське до самого небосхилу забіліє нею (Олесь Гончар, II, 1959, 280).
3. спец. Розчин солей для різних технічних потреб. Вогнетриви, виготовлені з ропи, за термостійкістю та міцністю набагато перевищують вогнетриви з природного магнезиту (Знання та праця, 2, 1966, 2).
4. діал. Нафта. — Хіба ти не знаєш, що в Бориславі на всіх водах і багнах виступає чорна ропа..? (Іван Франко, VIII, 1952, 348).
5. діал. Сукровиця. Темно-цегляста печінка, свіжа й блискуча, сльозилась ропою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361); І брата брат катує, ріже, коле, Незбройного кладе, мов ті снопи, І трупом геть укрилось рідне поле, Покрасилось від рідної ропи… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 157).
6. діал. Піт. На лисині Вариводи виступила ропа (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 86); Блищать в гнучкій соломі вила (Величний час, гарячий час!) Ропа солона чоло вкрила, І він [солдат] збива її нараз (Ярослав Шпорта, Мужність, 1951, 9).