РОКИ́ТА, и, жін. Народна назва деяких видів верби, вербових кущів. Густими гілками покрита й повита, На райській долині стояла рокита Розкішно і пишно (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 443); На кущеві рокити.. розіп’яв свій невід павук (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 109).
РОКИТА
Тлумачення слова