РОКОВИ́Й, а, е, рідко. Який буває раз на рік; щорічний. [Маруся (тихо до Гарасима):] Дядьку Гарасиме! Як же се так можна? Сьогодні таке свято рокове, храм у нас, а ви он — людей смішите (Панас Мирний, V, 1955, 78); На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козами (Степан Васильченко, II, 1959, 218).
РОКОВИЙ
Тлумачення слова