РОКОТАННЯ

РОКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням рокотати і звуки, утворювані цією дією. Удари грому зливалися в безперервне сердите рокотання, що перекочувалося з одного до другого краю неба (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 94); Я знаю синь небес після квітневих бур,.. Дніпра широкого тривожне рокотання (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 200); Високо в небі почулось глухе рокотання моторів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 227); Рокотання цимбалів заворожувало слухачів (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 54); Здалека крізь той клекіт доносилося рівне, голосне рокотання жаб (Іван Франко, III, 1950, 433).