РОДИ́НОНЬКА, и, жін., фольк. Пестл. до родина 1, 3, 5. Гей! І визволила нас Армія Червоная З басурманської каторги тяжкої німецької І повернула в рідну сторононьку, До батька-матері в родиноньку (Українські народні думи.., 1955, 481); Ой, брязнемо кишенею, 3 грішми золотими, Де й візьметься родинонька, Сестри й побратими (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 60); [Олекса:] Будуть пташки прилітати калиноньку їсти, Будуть вони приносити з родиноньки звістки… (Степан Васильченко, III, 1960, 48).
РОДИНОНЬКА
Тлумачення слова