РО́ДИЧКА, и, жін., кому, чия, рідко кого. Жіночий рід до родич 1. — Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Панас Мирний, III, 1954, 168); — А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись, коли її обминемо (Леся Українка, III, 1952, 507); Почали своє сімейне життя Тимко та Орися в чужій хаті, в чужих людей. Пустила їх на пожиток далека Орисина родичка — тітка Параска (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263).
РОДИЧКА
Тлумачення слова