РОДА́К, а, діал. Родич. [Василь:] Оце я зараз несу роботу в містечко та забіжу до писаря, він мені родак і щось-то вже він мені порадить! (Марко Кропивницький, I, 1958, 171); — їжте, скільки душа ваша запрагне. Тут вистачить і на вашу жінку, і на ваших діток, і на всеньких родаків, хоч їх у вас — батальйон! (Олесь Гончар, III, 1959, 128); — Змовилися проти нас Петричкові родаки, — сказала [Олена] Михайлові, який щойно взяв її до танцю (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 77).
РОДАК
Тлумачення слова