РОБРО́Н, а, чол. Старовинна жіноча сукня з криноліном. Одна труна [в склепі] містила в собі роброни старого шовку, білий череп і волосся круг нього (Юрій Яновський, I, 1958, 88); Видно було компаньйонок в модних робронах, шалях і капелюшках з вуалями, панів у циліндрах (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 602).
РОБРОН
Тлумачення слова