РОБІ́ТНЯ, і, жін., діал. Майстерня. Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка, III, 1952, 44); * Образно. Гете видав свою переписку з Шіллером, свої спомини.., де сучасники уперше могли заглянути в духовну робітню великих поетів (Іван Франко, XVI, 1955, 391);
// Цех. В канцелярії записали їх [робітників] прізвища і повели на фабрику. Проходили через широкі окремі робітні (Мирослав Ірчан, II, 1953, 271).
РОБІТНЯ
Тлумачення слова