РОБІТФА́КІВЕЦЬ, вця, чол., іст. Той, хто навчається на робітфаку. Було це все в 1923 році. О тій порі степовими дорогами часто йшли отакі, як і Василь, майбутні робітфаківці (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 35); Багато колишніх робітфаківців стали видатними інженерами, викладачами, науковцями (Вечірній Київ, 21.XII 1967, 2).
РОБІТФАКІВЕЦЬ
Тлумачення слова