РЮ́МСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рюмати. [Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 495); Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 11).
РЮМСАТИ
Тлумачення слова