РЯТІВНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до рятівник 1. [В’язень:] Одважна рятівнице, прости мені, що я так мало шани і дяки склав тобі (Леся Українка, II, 1951, 189); Радянська Армія — рятівниця поневолених народів Європи (Радянське літературознавство, 11, 1949, 22).
РЯТІВНИЦЯ
Тлумачення слова