РЯТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що рятівний 2. Прохор виринув попереду, одрізавши йому [Карпові] шлях до рятівничого берега (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 153); Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників.. Віддавши відповідні розпорядження, кинувся сам у вогонь — рятувати машини (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 309).
РЯТІВНИЧИЙ
Тлумачення слова