РЯСОФО́РНИЙ, а, е, рел. Який має право носити чернечу рясу з клобуком без постригу. — Ви, Ликеріє Петрівно, схожі на рясофорну хористку, — жартував і собі Радюк (Нечуй-Левицький, I, 1956, 594);
// у знач. ім. рясофорний, ного, чол. Послушник, що має право носити чернечу рясу з клобуком. У свята до Минодори воронням злітаються.. рясофорні, приносять різні чутки (Олесь Гончар, II, 1959, 219).
РЯСОФОРНИЙ
Тлумачення слова