РЯСНИ́Й, а, е.
1. Який має велику кількість близько розміщених однорідних предметів, частин і т. ін. Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Панас Мирний, III, 1954, 255); Довга хата стояла під рясними вербами (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 10);
// Скупчений у великій кількості. Буйна листва кущів синіла під рясною росою, дихала ще нічною прохолодою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); Скрізь висіла рясна зав’язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Яків Качура, Вибр., 1947, 62); Рясні зморшки на лиці мінилися, як дрібненькі хвильки на холодній воді (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 53);
// Який складається з крапель або часток, що безперервно падають (про дощ, сльози, піт). Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Максим Рильський, I, 1960, 93);
// Який складається з однорідних безперервних рухів, звуків і т. ін., що швидко змінюються один одним. Рясний регіт покрив біснування полковника (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 175); Це був лиш натяк, коротка вість Про інші ночі і дні, Коли гуркіт зеніток відповість Рясним вогнем на вогні (Леонід Первомайський, I, 1958, 80);
// Малопроникний, малопрозорий. Рясний присмерк уже сповив вулицю (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 316); Вже струменями теплими угору Димки пливуть, пухнаті і рясні (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 104).
2. Багатий, високий (про урожай). Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Остап Вишня, I, 1956, 422); Її [[перен.|переносне значення|mark]] Плідний на що-небудь, чимсь. Такий час настав: і важкий, і надіями рясний (Михайло Стельмах, I, 1962, 522).
3. З багатьма складками, в густих зборках (про одяг); широкий. — А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Леся Українка, III, 1952, 643); Високо на шосе стоїть, як у пісні, дівчинка в рясній яскравій спідничці (Олесь Гончар, III, 1959, 171).
4. перен., рідко. Гарно, пишно вбраний (про людей). Дівчата рясні, врочисті, без гомону, гаму вишивали на полотні (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 225).
5. розм. Дуже яскравий, кольористий (про розцвітку чого-небудь). Купив [Гнат] гарну рясну хустку з червоними рожами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54).