РЯДО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до рядок. Край села за містком.. спадає в ярок вузенька вуличка. Вона вибігає до рядочка верб (Михайло Стельмах, II, 1962, 44); Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували — два рядочки, нашвидку написані синім олівцем (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 7); Степ.. милував зір ніжними, ледь помітними на рудуватому ґрунті рядочками (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 3).
РЯДОЧОК
Тлумачення слова