РЯДЮ́ЖКА, и, жін. Зменш. до рядюга. [Полікарп Іванович:] Накинула б на плечі яку-небудь рядюжку, бо надворі мряка (Марко Кропивницький, IV, 1959, 324); Попід стінами вузькі дерев’яні нари, вкриті порваними рядюжками (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 135).
РЯДЮЖКА
Тлумачення слова