РЯ́ДЧИК, а, чол., заст. Підрядчик. З других економій приїздили рядчики наймати одрадян [жителів села Одрадівщини], давали плату немалу (Панас Мирний, IV, 1955, 241); Рядчики,.. наймаючи людей, яких приходило завжди більше, ніж треба, любили покомизитись, показати свою зверхність (Петро Панч, Синів.., 1959, 17).
РЯДЧИК
Тлумачення слова