РЯБИ́ТИ, ить, недок.
1. перех. Робити що-небудь рябим, строкатим.
2. безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 577).
♦ [Аж] в очах рябить (рябило), безос. — те саме, що [Аж] в очах рябіє (рябіло) (див. рябіти).