РІЗНИКУВАТИ

РІЗНИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., рідко. Бути різником. — Я можу гукнути чоловіка, саме вдома… — То давайте гукніть, чого ж ви. Він що, різникує? (Іван Ле, В снопі… 1960, 46).