РІЗНОТИПНИЙ

РІЗНОТИ́ПНИЙ, а, е. Який відрізняється від іншого (інших) типом. Народності неслов’янські, звичайно, за загальними законами мовного контакту різнотипних мов, могли залишити в складі української мови на Київщині сліди свого впливу лише в дуже обмеженій сфері — в лексиці деяких побутових понять (Мовознавство, XIII, 1955, 43); Ідею про об’єктивну закономірність і історичну неминучість співіснування різнотипних державних систем В. І. Ленін висунув і науково обґрунтував ще до перемоги Жовтневої революції (Комуніст України, 3, 1960, 23).