РІЗНОТРА́В’Я, я, сер., збірн.
1. Різноманітні трави, що ростуть уперемішку. Дикі маки цвітуть і за один день осипаються, ніби червоні вогники спалахують і зразу зникають то тут, то там у пишному різнотрав’ї (Вадим Собко, Срібний корабель, 1951, 253); Високе густе різнотрав’я бризкало дрібною росою (Микола Олійник, Леся, 1960, 79).
2. спец. Група кормових трав’янистих рослин, крім злаків, осок, ситників та бобових. Поряд з силосуванням кукурудзи, люпину, інших культур треба подбати про силосування гички цукрових буряків, картоплиння, різнотрав’я (Колгоспник України, 9, 1962, 16); Частину його [силосу] вже закладено з жита, озимої пшениці, різнотрав’я (Радянська Україна, 1.VIII 1958, 1).